СТРАНА ЗНАНИЙ

Инструкция

охрана труда во время работы на персональном компьютере



                                                           Інструкція

                                    з охорони праці під час роботи на персональному комп’ютері

 

 

1. Загальні вимоги до безпеки


Працівники допускаються до самостійної роботи після проходження інструктажу на робочому місці з даної професії, стажування і набуття навичок безпечних методів праці.

 

2. Обладнання робочих місць операторів ПК


2.1. При виборі приміщення для розміщення робочих місць з ПК необхідно враховувати, що вікна можуть давати відблиски на екранах дисплеїв, що викличе значне осліплення у користувача, особливо літом і в сонячні дні.

2.2. Приміщення з ПК повинно мати природне і штучне освітлення. При незадовільному освітленні знижується продуктивність праці оператора (користувача) ПК, можлива поява близькозорості, швидкої втоми.   

2.3. Розміщення робочих місць оператора (користувача) ПК повинно відповідати ГОСТ 22269-76 «Робоче місце оператора, взаємне розташування елементів робочих місць».

2.4. Не допускається розташування робочих місць з ПК у підвальних приміщеннях.

2.5. Робочі місця з відеотерміналом (ВДТ) і ПК при виконанні роботи, що вимагають від оператора значного напруження чи високої концентрації уваги, тому їх слід ізолювати одне від одного перегородкою висотою 1,5-2 см.

2.6. Робочі місця з ПК рекомендується розташовувати в окремих кімнатах. У разі розта­шування робочих місць з ПК у залах чи приміщеннях із джерелами небезпечних шкідливих виробничих факторів їх необхідно ізолювати в кабінеті з природним світлом і організувати повітрообмін.

2.7. Площа на одного працюючого за ПК повинна становити не менше 6,0 м2, об’єм не менше 20 м3.

2.8. Неприпустиме розташування ПК, при якому працюючий повернений обличчям або спиною до вікон кімнати чи до задньої частини ПК, в якій вмонтовано вентилятори. Приміщення з ПК для операторів (користувачів) дисплейні класи повинні бути ізольовані від джерела шуму.

2.9. Система освітлення повинна задовольняти такі вимоги:

  • освітленість на робочому місці повинна відповідати характеру зорової праці, яка визначається трьома параметрами: об’єктом розрізнення — найменший розмір об’єкта, який розглядаємо на дисплеї ПК: фоном, який характеризується коефіцієнтом відображення; контрастом яскравості об’єкта і фону;
  • необхідно забезпечити достатнє рівномірне розподілення яскравості на робочій поверхні монітора, а також у нормах оточуючого простору;
  • на робочій поверхні не повинно бути тіней;
  • у полі зору не повинно бути прямого відображеного блищання (підвищена яскравість поверхні, що світиться і викликає засліплення);
  • величина освітленості повинна бути постійною у часі;
  • слід вибирати оптимальну направленість світлового потоку і необхідний спектральний склад світла.

Відносно до світлових пройомів робочі місця повинні розташовуватися на відстані не менше 2,5 м від них, щоб природне світло па­дало на робоче місце збоку, переважно зліва.

2.10. Штучне освітлення в приміщеннях з ПК повинно здійснюватися системою загального освітлення. У разі переважної роботи з документами (рукописи, друковані тексти тощо) рекомендується використовувати сис­тему комбінованого освітлення (до загального освітлення додатково встановлюється світильник місцевого освітлення). Місцеве освітлення призначено для освітлення зони розташування документів.

2.11. Штучне освітлення повинно забезпечувати на робочих місцях з ПК освітленість не нижче 400—500 лк.

2.12. Як джерело світла при штучному освітленні рекомендується використовувати люмінесцентні лампи. При обладнанні відображеного освітлення в промислових і адміністративних приміщеннях можуть використовуватися металогалогенні лампи потужністю до 250 Вт.

Допускається використання ламп накалювання у світильниках місцевого освітлення.

2.13. Загальне освітлення слід виконувати у вигляді суцільних або переривчастих лінії світильників, розташованих збоку від робочих місць, переважно зліва, паралельно лінії зору працюючих.

2.14. Для спільного освітлення можна ви­користовувати світильники таких класів світлорозподілення: П — прямого світла; Н — переважно прямого світла; В — переважно відображеного світла.

Використання світильників без розсіювачів і екрануючих перегородок забороняється.

2.15. Для запобігання засліпленості світильник місцевого освітлення повинен мати глибокий відбивач із непросвітлюючого матеріалу чи скла молочного кольору. Захисний кут відбивача, що показує міру прикриття яскравих частин лампи від очей, повинен мати не менше 40°.

2.16. Зобов’язані передбачати заходи щодо обмеження блискучих відображень на робочої поверхні (екран, стіл, клавіатура).

Зниження блискучих відображень досягається правильним вибором типів світильників, розташуванням робочих місць відносно до джерел природного і штучного світла, що дозволяють зменшити яскравість, кількість і розмір відблисків на екранах ПК, які створюють умови для неспівпадання  дзеркального відображення джерел, що світяться, з лінією зору працюючих.

2.17. Світлий і особливо блискучий одяг працюючих украй небажаний; всі облицювальні матеріали приміщення і робочі місця повинні бути матовими з метою зменшення коефіцієнта відображення.

2.18. Забороняється використовувати для облицювання інтер’єру приміщення з ПК полімерні матеріали (деревостружкові плити, миючі шпалери, рулонні синтетичні матеріали, шаровий паперовий пластик тощо), які виділяють у повітрі шкідливі хімічні речовини, що перевищують допустимі концентрації. 

Вміст шкідливих хімічних речовин у приміщенні з ПК не повинен перевищувати концентрації, вказаної у переліку «Максимально допустимі концентрації забруднених речо­вин в атмосферному повітрі населених міст» № 3086-84 від 27.08.1984 і доповнення до них, затверджених МОЗ СРСР.

2.19. Робочі місця з ПК повинні розміщуватися від стіни з вікнами на відстані не менше 2,5 м, від інших стін на відстані 2 м, відстань між столами повинна становити не менше 2,5 м.

2.20. Основним обладнанням робочого місця оператора (користувача) ПК е відеотермінал, клавіатура, принтер, робочий стіл, стілець, крісло, допоміжний пюпітр, підставка для ніг).

2.21. При розміщені елементів робочого місця слід врахувати:

  • робочу позу оператора (користу­вача) ПК;
  • простір до розміщення оператора (ко­ристувача);
  • можливість огляду елементів робочого місця;
  • можливість огляду простору за межами робочого місця;
  • можливість ведення записів, розміщення документації матеріалів, які використовуються оператором (користувачем).

2.22. Взаємне розміщення елементів робо­чого місця не повинно заважати здійсненню всіх необхідних рухів та переміщень для вико­ристання ПК, сприяти оптимальному режиму праці відпочинку, зниженню втоми оператора (користувача).

2.23. При користуванні допоміжними пристроями під ВДТ повинна бути передбачена можливість переміщення останнього відносно вертикальної осі в межах ± 30° (вправо-вліво). Для забезпечення безперебійного та швидкого вичитування інформації площину екрана монітора слід розміщувати в оптимальній зоні інформаційного поля в площині, перпендикулярній нормальній лінії зору оператора (ко­ристувача), який знаходиться в робочій позі. Дозволяється відхилення від цієї площини не більше 45°; допустимий кут відхилення ліній погляду від нормальної — не більше 30°.

2.24. Екран монітора ПК повинен знаходитися від очей оператора (користувача) ПК на відстані 600—700 мм.

2.25. Клавіатура повинна розміщуватися так, щоб на ній було зручно виконувати роботи двома руками.

Клавіатуру слід розміщувати на поверхні стола чи спеціальній підставці на відстані 100—300 мм від краю, поверненого до опера­тора (користувача) ПК. Кут нахилу до панелі клавіатури повинен бути в межах від 5 до 25°.

2.26. Принтер повинен бути розташований у зручному для оператора (користувача) ПК положенні так, щоб максимальна відстань до клавіш керування принтером не перевищувала довжину витягнутої руки.

2.27. Конструкція робочого стола повинна забезпечувати можливість оптимального розміщення на робочій поверхні використовуваного обладнання з урахуванням його кількості і конструкційних особливостей (розмір монітора, клавіатури, принтера, ПК тощо) і харак­тер виконаної роботи.

Висота робочої поверхні стола повинна регулюватися в межах 680—800 мм, при відсутності такої можливості висота робочої поверхні добирається рівною 725 мм.

Робочий стіл повинен мати простір для ніг висотою не менше 600 мм, шириною не менше 450 мм, на рівні витягнутих ніг — не менше 650 мм.

2.28. Конструкція робочого крісла повинна задовольняти вимоги ГОСТ 22889-76 «Крісло людини-оператора» зі зміною № 2 ПС 7-82.

2.28.1. Крісло повинне забезпечувати користувачу відповідну фізіологічно раціональну позу і тривалу підтримку основної робочої пози в процесі праці.

2.28.2. Крісло повинне створювати умови для підтримки корпуса оператора (користувача) ПК у фізіологічно раціональному положенні і зі  збереженням природних згинів хребта; з ме­тою зниження статичного напруження м’язів шийно-плечової області спини і запобігання втоми у випадку зміни пози, не повинно заважати робочим рухам.

2.28.3. Крісло оператора (користувача) ПК повинне включати наступні основні елементи: сидіння, спинку і підлокітники, а також додатковий елемент — підставку для ніг.

2.28.4. У конструкції крісла повинні регулюватися висота поверхні сидіння і кут нахилу спинки, висота спинки, висота і кут нахилу підлокітників, висота і кут нахилу підставки для ніг.

2.28.5. Регулювання кожного параметру повинно бути назалежним мати надійну фіксацію, бути плавною або ступінчатою. Крок ступінчатого регулювання лінійних параметрів — 25—25 мм.

2.28.6. Висота поверхні сидіння повинна регулюватися в межах 400—550 мм. Ширина і глибина поверхні сидіння повинні бути не менше 400 мм. Поверхня сидіння повинна бути плоскою, передній край — закругленим. Слід передбачити можливість зміни куга на­хилу поверхні від 25° вперед до 25° назад.

2.28.7. Опірна поверхня спинки стільця по­винна мати висоту 300—320 мм, ширину — не менше 380 мм і радіус кривизни горизон­тальної площини — 400 мм. Кут нахилу спинки у вертикальний площині повинен регулюватися в межах 0—30° від вертикального положення. Відстань спинки від переднього краю сидіння повинна регулюватися в межах 260—400 мм.

2.28.8. Конструктивні оздоблювальні матеріали крісла повинні бути міцними, вогнестійкими, нетоксичними, які забезпечують у необхідних випадках можливість експлуатації в різних кліматичних умовах. Покриття сидіння, спинки, підлокітників повинні виготовлятися із змягченого, вологовідштовхуючого, не електризуючого матеріалу з можливістю очищення від забруднень.

2.29. Робоче місце повинно бути обладнане підставкою для ніг, яка має ширину не менше 300 мм, глибину — не менше 400 мм, регулю­вання по висоті в межах до 150 мм і за кутом нахилу опорної поверхні підставки — до 20°. Поверхня підставки повинна бути рифленою, мати бортик висотою 10 мм по нижньому краю.

2.30. Робоче місце оператора (користувача) ПК повинно бути оснащене легко переміщуваним пюпітром для документа, розміщеним на одному рівні з екраном і віддаленим від очей оператора (користувача) ПК на такій самій відстані, що й екран, або відрізнятися від неї не більше ніж на 200 мм.

2.31. За необхідності високої концентрації уваги і виконання творчої роботи, яка вимагає значного розумового напруження, робочі місця, розміщені в дисплейних залах, доцільно ізолювати спеціальними перегородками висотою 2,5—2,0 м.

2.32. Розміщення екрану монітора на технічному обладнанні повинно передбачати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом ± 30° від нормальної ліній зору оператора (користувача) ПК.

2.33. При експлуатації ПК необхідно виконувати правила особистої гігієни.

2.34. У випадку аварії або виникнення пожежі, працюючий повинен вжити заходи для їхнього усунення, якщо це не загрожує його життю та життю оточуючих. Про випадок негайно повідомити адміністрацію.

2.35. За порушення або невиконання вимог цієї інструкції оператор (користувач) ПК несе відповідальність відповідно до діючого законодавства.

 

3. Вимоги до безпеки перед початком роботи


3.1. Оглянути і привести в порядок робоче місце, впевнитися, що на ньому відсутні сторонні предмети, всі пристрой і блоки ПК під’єднані до системного блоку за допомогою роз’ємів кабелів відповідно до монтажної схеми.

3.2. Перевірити:

  • справність роз’ємів кабелів електроживлення та блоків пристроїв;
  • відсутність зламів і пошкоджень ізоляції проводів живлення;
  • відсутність відкритих струмопровідних частин у пристроях ПК.

3.3. Підготувати робоче місце для роботи з відеотерміналом типу «Дисплей»:

  • відрегулювати сидіння робочого стільця (крісла) на оптимально зручну відстань; кут нахилу спинки стільця повинен змінюватися в межах 90—220° до площини сидіння;
  • розмістити крісло і пристрій для відображення інформації так, щоб кут зору на екрані монітора складав 25°, а відстань до екрана — 600—800 мм;
  • вжити заходи, щоб при нормальній освітленості робочого місця пряме світло не потрапляло на екрани пристроїв.

3.4. Протерти трохи зволоженою серветкою клавіатуру (для зниження рівня статич­ної електрики), зовнішню поверхню екрана монітора.

3.5. Перед початком роботи необхідно враховувати, що вікна можуть давати відблиски на екранах дисплеїв і викликати значку освітленість у тих, хто сидить перед ними, особ­ливо влітку і в сонячні дні, тому природню освітленість у приміщеннях з ПК необхідно регулювати жалюзями, занавісками або іншими сонцезахисними пристроями.

3.6. Перед вмиканням штепсельної вилки кабеля електроживлення в розетку 220 В упевніться в тому, що вимикачі мережі на всіх пристроях ПК знаходяться в положені «вимкнено», а корпуси пристроїв заземлені (занулені).

 

4. Вимоги до безпеки під час роботи


4.1. Не залишати працюючі ПК і їхні пристрої без нагляду.

4.2. Підключати і відключати роз’єм кабелів пристроїв ПК тільки при відключеній напрузі.

4.3. Подавати напругу на пристрої окремі блоки ПК тільки після ретельної перевірки надійності кріплення провідників заземлення (занурення), справності кабелів і роз’ємів ме­режі електроживлення.

4.4. Якщо при включені на екрані монітора не з’являється ніякої інформації (екран порожній) або в центрі екрана висвічується яскрава біла смута, необхідно виключити його і повідо­мити про несправність.

4.5. При виявленні запаху тару в пристроях ПК необхідно вимкнути апаратуру, повторно не включати і звернутися до спеціаліста з технічного обслуговування ПК.

4.6. Для профілактики порушень і підтримання працездатності оператора (користувача) ПК власником повинні бути введені додаткові регламентовані перерви для відпочинку.

У період роботи за дисплеєм необхідно передбачити через кожні 40—45 хв три-п'ятихвилинні перерви для відпочинку. Середня сумарна тривалість роботи за мотором за день не повинна перевищувати 4 год, а за тиждень 20 год.

4.7. Сумарну тривалість роботи з дисплеєм (4 год) краще розділити на дві частини і працювати по дві години в першу і другу половини робочого дня. При використанні захисного екрану або дисплея з пониженим випромінюванням (low radiation) час роботи за монітором може бути збільшено.

4.8. Кількість символів (або знаків) на дисплеї, які опрацьовуються, не повинна переви­щувати 30 тис. за 4 год роботи.

4.9. 3 метою зменшення негативного впливу монотонії доцільно застосовувати чергування операцій введення осмисленого тексту і числових даних (зміна змісту робіт), чергування редагування тексту і введення даних (зміна змісту і темпу роботи) тощо.

4.10. У період виконання трудового процесу у оператора (користувача) ПК значно знижена загальна активність при локальному напруженні кистей рук. Для підтримання загального м’язового тонуса, а також профілактики кістково-м’язових  порушень під час перерв рекомендується проводити гімнастичні вправи. Для кистей рук необхідно проводити спеціальні вправи. Періодично рекомендується виконувати комплекс вправ для очей.

4.11. У випадках виникнення у працюючих з ПК зорового дискомфорту та інших неблагоприємних суб’єктивних відчуттів, не дивлячись на дотримання санітарно-гігієнічних, ергономічних вимог, режимів праці і відпочинку, слід застосовувати індивідуальний підхід в обмежені часу робіт з ПК і корекцію тривалості перерв для відпочинку або проводити зміну діяльності на іншу, не пов’язану з використанням ПК.

4.12. Працюючим на ПК із високим рівнем напруженості під час регламентованих перерв і в кінці робочого дня показано психологічне розвантаження у спеціально обладнаних приміщеннях (кімнатах психологічного розванта­ження).

 

5. Вимоги до безпеки в аварійних ситуаціях


5.1. У випадку аварії електричних мереж або електрообладнання ПК від струмів короткого замикання (КЗ), і як наслідок — можливість виникнення пожежі, оператор (користувач) повинен:

  • негайно припинити роботу;
  • залишити небезпечну зону і вжити за­ходи щодо запобігання подальшого розвитку аварії (відключити електроенергію, шляхом виключення загального вимикача або пакет­ного вимикача на електрощиті приміщення, а у випадку пожежі і приточно-витяжну вентиляцію).

5.2. Повідомити про те, що сталося, власнику або безпосередньо керівнику ділянки, на якій сталася аварія.

5.3. При нещасних випадках надати першу (долікарську) медичну допомогу потерпілому:

  • при ураженні електричним струмом, якщо потерпілий дихає нечасто і судорожно або у нього відсутні ознаки життя (не прослуховується дихання, немає пульсу, розширені зіниці очей) зробити штучне дихання «рот­у-рот» і непрямий масаж серця (при цьому необхідно викликати швидку допомогу);
  • при пораненні — накласти стерильну пов’язку;
  • при кровотечі — рану закрити стерильною пов’язкою і тримати в такому стані 3—5 хв, якщо кровотеча припинилась, пов’язку закріпити бинтом;
  • при переломах, вивихах і розтягненні забезпечити спокійне і зручне положення пошкодженої частини тіла, у всіх випадках після надання першої (долікарської) медичної допомоги потерпілого направити в медпункт або викликати лікаря.

5.4. Із урахуванням специфіки виробництва власник зобов’язаний доповнити даний розділ можливими аварійними ситуаціями і порядком евакуації працюючих.

 

6. Вимоги до безпеки після закінчення роботи


6.1. Установити у положення «включено» всі тумблери (вимикачі) пристроїв, з якими працювали, а також перемикачі на електрощитах.

6.2. Відключити апаратуру від електромережі.

6.3. Вимкнути вентиляцію.

6.4. Провести вологе прибирання робочого місця. Екран монітора протирати від пилу не менше одного разу за зміну. Прибирання пилу з апаратури виконувати при вимкненому електроживленні.

6.5. При експлуатації ПК у декілька змін оператор (користувач) зобов’язаний передати ПК наступному, повідомивши йому про всі несправності, які спостерігалися за зміну.



Создан 19 апр 2015